Моя програма дій щодо вступу України до Європейського Союзу
Селецька загальноосвітня школа І-ІІ ступеня ім. О. Полонської
44753 Волинська область Володимир-Волинський район
с. Селець вул. Шкільна № 2 тел. 93 8 12
_______________________________________________________
Районний конкурс «Новітній інтелект нації»
Моя програма дій щодо вступу України до Європейського Союзу
Підготовила:
учениця 9 класу
Буснюк Вікторія
Керівник:
Бігун Микола
Миколайович
2013 рік
Зміст:
1. Вступ………………………………………………………………… 3
2. Європейський Союз чи Митний Союз ?.......................................... 3
3. Моя програма дій щодо вступу України
до Європейського Союзу…………………………………………….. 5
4. Очікувані наслідки вступу України до Європейського Союзу….. 6
5. Висновки…………………………………………………………….. 8
6. Література…………………………………………………………… 9
І. Вступ
В листопаді 2013 року у Вільнюсі відбудеться саміт Європейського
Союзу. На ньому буде розглядатися питання асоційованого членства України в Союзі. Тому вибір цієї теми конкурсу зумовлений бажанням зрозуміти важливість асоційованого членства України в ЄС, адже останнім часом в ЗМІ, серед українських політиків точаться гострі дискусії щодо вибору політичного вектора: Європейський Союз чи Митний Союз. Є очевидним, що в умовах глобалізації економіки, розвитку економічних і політичних міждержавних зв»язків, невизначена політика або політика «закритих дверей» приведе до зниження економічних та соціальних показників країни і відповідно життєвого рівня населення. Тому кожен громадянин нашої держави повинен розуміти значимість українського вибору у дальшому економічному та політичному розвитку.
Актуальність даної теми пояснюється історичною важливістю завдань, які постають перед нашою державою. Моя думка щодо вступу України у ЄС чи Митного Союзу визріла на основі власних роздумів, спостереження за дискусіями політиків у ЗМІ, історії взаємовідносин України з європейськими державами та Росією, інформацією із Інтернету, інше. Переконалась – наш шлях у Європу, адже ми велика європейська держава. Тому у цій роботі я ставлю за мету визначити позиції, які на мою думку є визначальними щодо вступу України до ЄС. До саміту у Вільнюсі залишається мало часу, політичні суперечки загострюються ( наприклад, комуністи активно виступають за проведення Всеукраїнського референдуму), соціологічні опитування доволі суперечливі, продовжуються дебати у Верховній раді.
Предметом мого дослідження є матеріали про структуру ЄС як впливову міжнародну організацію, функціонування її інститутів та взаємних пропозицій ЄС і України.
Джерельною базою роботи стали підручники з історії України ( 9, 11 кл.), монографія В. Посольського, друковані періодичні видання, матеріали Інтернет-сайту.
Практичне значення роботи полягає в тому, що вона розширює знання про ЄС як провідну організацію європейських держав, що активно впливає на світову політику. Асоційоване членство України в ЄС – це шлях в демократію, це шлях до європейських стандартів життя.
2. Європейський Союз чи Митний Союз ?
Як відомо, в процесі утворення співдружності,союзу, коаліції, угрупування постає багато організаційних і структурних питань, завдань, обов»язків, доручень, пропозицій, ідей, тощо. Сьогодні об»єднання характеризуються сучасною назвою – інтеграція економічне або політичне об»єднання. Саме в Європі почалося загальне з»єднання, і ми одержали новий термін, який називається євроінтеграція.
Після чисельних конференці й, довготривалих планів, переговорів 7 лютого 1992 року були підписані Маастріхтські угоди,які остаточно вирішили затвердити назву і абревіатуру – Європейський Союз (ЄС).
Основними структурними елементами ЄС є:
- Європарламент – координатор і організатор засідань всіх членів ЄС;
- Суд європейських спільнот, який розглядає складні міжнародні справи за участю незалежних експертів;
- Європейська Рада ( голів держав і урядів);
- Рада Європейського Союзу та ряд інших органів.
Європейський Союз має свою символіку: прапор, гімн, День святкування Союзу ( 9 травня).
Митний союз Росії, Білорусі і Казахстану або просто Митний союз – форма міждержавної торгово-економічної інтеграції, договір про яку вступив у дію 1 січня 2010 року. Органами управління Митного союзу є:
- Вища євроазійська економічна рада, до якої входять голови держав і урядів митного союзу. Вища рада збирається на рівні глав урядів не рідше двох раз на рік. Рішення обов»язкові для держв-учасників.
- Євразійська економічна комісія (ЄЕК) – постійно діючий наднаціональний регулюючий орган Митного союзу і Єдиного економічного простору. Рада Комісії здійснює загальне керівництво ( членами комісії є по одному представнику від кожної країни , які є заступниками голів урядів). Колегія Комісії є виконавчим органом Комісії.
Після перемоги Віктора Януковича на виборах 2010 року пожвавились відносини України з Російською Федерацією: за підсумками 2010 року Україна і Росія вийшли на до кризовий рівень взаємної торгівлі, за час президентства Януковича між керівництвом двох держав відбулося приблизно 40 контактів на вищому рівні.
5 березня 2011 року під час перебування українського президента в Москві з одноденним візитом, прем»єр-міністр Росії В. Путін запропонував Україні вступити до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном.
7 квітня заступник генерального директора Генерального директорату «Європейська політика сусідства» Єврокомісії Хьюг Мінгареллі, виступаючи на засіданні Комітету з питань закордонних справ Європарламенту, повідомив про неможливість для України одночасного вступу до Митного союзу і створення зони вільної торгівлі з ЄС.
12 квітня під час візиту у Київ В. Путін в черговий раз заявив, що в разі створення зони вільної т торгівлі Росія закриє доступ на свій ринок українських товарів.
10 вересня 2013 року впливовий американський політолог Френсіс Фукуяма на публічній лекції у Києві заявив:» Україна не має іншого вибору, крім інтеграції з Євросоюзом. ЄС – це потужний двигун реформ. Альтернативою йому може бути тільки союз, побудований на газі, нафті і крадіжці. Це може бути катастрофа для України. Європейський Союз запропонував обрати Україні між зоною вільної торгівлі з ним і вступом у Митний союз. Комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле на зустрічі з депутатами ВР у лютому 2013 року заявив:» Вступ у будь-яку структуру, яка буде припускати передачу наднаціональному органу повноважень встановлювати тарифи та визначати торгівельну політику буде означати, що що Україна не буде в змозі «…» економічно інтегрувати в ЄС».
Ще у березні 2005 року між ЄС і Україною розпочато переговори про укладення нової угоди, яка має замінити Угоду про партнерство та співробітництво. Під час Паризького Саміту Україна –ЄС досягнуто компромісного рішення щодо назви цієї угоди як Угоди про асоціацію. Важливою складовою частиною нової угоди є створення зони вільної т торгівлі між Україною і ЄС. 16 червня 2009 року під час засідання Ради з питань співробітництва Україна –ЄС політично схвалено «Порядок денний асоціації Україна –ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію» Документ підготовлено на таких принципах:
- політична асоціація та економічна інтеграція;
- спільна участь, спільна відповідальність, спільна оцінка.
Передбачено щорічний перегляд та запровадження механізму моніторингу його реалізації.
За даними соціологічного опитування більшість українців (55%) підтримують вступ України до ЄС. При цьому 25% проти вступу, а 20 % не може визначитись щодо цього питання.
3. Моя програма дій щодо вступу України до Європейського Союзу
В ряду пропозицій щодо вступу України в ЄС, хотіла б визначити наступні:
1. Редагувати систему виконавчої, законодавчої та судової влади.
2. Україна повинна повністю використовувати свої ресурси, але без загрози людським життям і екології навколишнього середовища.
3. Покращити умови розвитку і функціонування енергетичної сфери.
4. Держава зобов’язана звертати увагу на культурну сферу.
5. Оновити систему освіти: перейти на Болонський рівень підготовки і навчання, покращити вивчення іноземних мов, не забувати приділяти основну увагу державній українській мові.
6. Українській виконавчій владі необхідно провести фінансову, податкову, культурну, економічну реформи.
7. Вважаю за необхідне активізувати українську дипломатію ( візити до європейських держав). За таких умов, державі стане легше орієнтуватися у європейській атмосфері.
4. Моє бачення наслідків вступу України до Європейського Союзу
Зараз, на межі ХХ – ХХІ століть, в українському суспільстві точиться постійна дискусія про вступ України до ЄС. Втім, вже з 1995р. наша держава є членом організації безпеки та співробітництва Європи (ОБСЄ). Важливо, що Україна стала 37-м членом Ради Європи 5 листопада 1995р. Як відомо при раді Європи функціонують:
— Європейська комісія з прав;
— Європейський суд з прав людини;
— Європейський центр молоді;
— Європейський молодіжний фонд;
— Інформаційний центр охорони природи.
Прикметно, що ще Президент України В.Ющенко, виступаючи 25 лютого 2005року у Європейському парламенті, наголошував на проведенні постійної роботи щодо входження України до ЄС, серед форм якої створення та реалізація плану активної пропаганди у суспільстві економічних переваг, пропозицій щодо входження держави у ЄС, перехід на європейські стандарти тощо.
На мій погляд, Україна має досить багато цікавих і вигідних сфер, актуальних питань, де ЄС зможе допомогти у їх розвитку та реалізації і взаємодія може бути взаємовигідною. Згідно програми ЄС основне завдання демократичного союзу — забезпечення миру. А оскільки на території України, на щастя, не відбувається військових конфліктів, а трапляються внутрішні техногенні катастрофи з людськими жертвами (пожежі, трагедії на шахтах, залізницях), то досвід Європейської Комісії у цій галузі допоміг би їх уникненню, що сприяло б економічній стабільності держави, ефективному вирішенню гострих питань з врахуванням європейських технологій.
Географічне положення України вигідне тим, що усі транзитні шляхи проходять через неї і тому більшість торгівельних та економічних проблем знайде взаємовигідне розв’язання. Позитивом є те, що Румунія вже є новим членом ЄС, а Польща, Словакія становлять приклад вигідних умов у Союзі.
На мою думку, Україні буде вигідно постачати свої ресурси (вугілля, руду) до європейських держав, ЄОВС поповниться новою кількістю якісного вугілля, а Союз встановить свої безпечні умови для добування корисних копалин.
Економічна сфера України може надати свої сили до ЄС. У торгівлі держава має добре розгалужену сітку транзитних шляхів. На території України знаходяться основні шляхові авто і залізничні вузли, які щільно з’єднують схід, захід, північ та південь Європи. Щодо морських шляхів, то Україна спроможна виходити як у Середземне море так і до Атлантичного океану. Цьому сприятиме й розвинене суднобудівництво України, що має річкові та пасажирські судна, досить потужну торгівельну спроможність (велика тоннажність суден). Як відомо, приморські міста мають і гарно оснащені порти: в Одесі, Севастополі, Керчі, Євпаторії, Феодосії. Повітряні авіа-служби також здатні прийняти і розмістити літаки з багатьох європейських країни у своїх аеропортах.
Європейській спільноті відомі великі можливості гірничо-видобувної промисловості і діяльність, зокрема, Донецького та Волинського вугільних басейнів. Останні дослідження геологів та географів свідчать про наявність у надрах землі України багатих корисних копалин.
Відповідно, у галузі енергетики Україна швидкими темпами розширює будівництво ТЕС, АЕС, ГЕС, вітряні та сонячні станції.
Стосовно промисловості, то ЄС зміг би контролювати надані Україні кошти, надавати інвестиції для більшого розвитку даної сфери.
Відносно політичної системи влади, то Україні потрібно не так змінювати, як вдосконалювати гілки влади: виконавчу, законодавчу та судову. З моєї точки зору, Міністерства України працюють краще на відміну від законодавчої влади, проте слід обирати міністра не за особистими вподобаннями, а за професійністю, кваліфікацією та немалим практичним досвідом. Треба дещо вдосконалити і в парламентській роботі. По-перше, кількість депутатів варто збільшити і встановити певні, більш жорсткі правила роботи для того, щоб не було масових непорозумінь та безладу. Адже у Франції 650депутатів, а в Україні лише 450. Скільки людей, стільки і пропозицій, ідей.
Таким чином, розвивається плюралізм думок, поглядів, переконань. По-друге, переглянути назви, програми, політичних партій, бо часто саме через них трапляються постійні зміни у політичній системі України. Можливо, навіть, деякі з них об’єднати, або ж переорієнтувати їх роботу у діяльність міських, районних виконавчих структур.
Удосконаленню практики об’єктивного судочинства не завадило б і для судової системи влади. Звичайно, у нас розширюють роботу адміністративного суду, але потрібно запозичити досвід європейських інституцій у аспекті захисту громадян.
Необхідно активізувати у плані співробітництва культурну сферу. Цьому у великій мірі може сприяти розвиток українців діаспори у Європі. Адже, відомо, що більшість українців живе у Франції, Великобританії, Німеччині, Швейцарії, Польщі, Португалії, Іспанії, Італії тощо. Наші земляки (військові, заробітчани-музиканти, танцюристи, поети, письменники, науковці і т. д.) роблять грандіозну справу, дбаючи про розвиток національних інтересів, пропагують і зберігають рідну культуру, вчать своїх дітей української мови. Про це свідчать концертні виступи творчих колективів, серед яких хорові колективи „Діброва“, „Гомін“, танцювальний ансамбль „Орлик“ у діаспорі Великобританії. У місті Лондоні діє бібліотека і музей ім. Т.Г.Шевченка. Працюють молодіжні організації "ПЛАСТ", "СУМ". Друкуються газети, засновані 1947року: „Українська думка“, „Український огляд“.
У Франції, зокрема у Парижі, є центри збереження української історії в особах: бібліотека С.Петлюри, діє Центр документальних матеріалів з україністики. Також активно функціонують громадські організації: Українське академічне товариство, Українське товариство ім. Т.Г.Шевченка, Товариство ім. М.Шашкевича, франко-українське товариство. Німеччина нині допомагає інвестиціями та розвиває, як і попередні країни, підтримує дипломатичні зв’язки з Україною.
У кожній державі виникає проблема з матеріальними коштами для реставрування, будування, захисту тощо. Складна фінансова ситуація є і в Україні. Часто спонсорських заощаджень не вистачає, щоб остаточно відремонтувати ту чи іншу пам’ятку. Наша країна багата на пам’ятки культури, а саме: церкви, монастирі, палаци, замки, фортеці; пам’ятки садово-паркового мистецтва на Чернігівщині — Графський парк, що у Ніжині, у Ічнянському районі – Тростянецький дендропарк, садиба Качанівка, заповідники і багато інших. Однак через брак коштів державного бюджету відбувається відкладання подібних питань (щодо реставрації, матеріальної допомоги, кваліфікованих архітекторів, якісних будівельних матеріалів тощо), що призводить до того, що більша половина пам’яток руйнується і на цих місцях купують землі та будують комерційні підприємства.
Таким чином, на мою думку, за сприяння Європейського Союзу Україна здатна вийти на стандарти європейського рівня. Звичайно, наша держава розробляє свої проекти та програми, але на це потрібен час та спільна робота Президента України, парламенту й уряду. Обов’язково повинні проводитися соціальні опитування, наукові конференції, спрямовані на пропаганду знань про ЄС, на те, що рівень розвитку, політика, енергетика та економіка значно зросте і це позначиться на житті людей. Для того, щоб не зупинявся процес входу України до ЄС також необхідна певна комісія чи партія (угрупування), яка не буде за своєю приналежністю лівою чи правою, а буде лише спостерігати та направляти на правильний курс державу.
З 1999 року на Україні почала діяти Програма Тасіс (технічна допомога країнам Центральної та Східної Європи). Основне завдання Тасіс — це підтримка національних програм, інституційних, правових, адміністративних реформ, підтримка приватного сектора та економічного розвитку, підтримка у процесі подолання соціальних наслідків перехідного періоду у державі.
Висновки
У статусі члена ЄС Україна зможе використовувати нові технології у промисловості, сільському господарстві, металургії, харчовій промисловості тощо. Українські дипломати, політики, як представники ЄС зможуть працювати у Європейських інститутах, пропонувати свої ідеї, вподобання, серед яких миролюбива політика, взаємоповага до інших країн, співробітництво з ними у економічній, наукові, культурній сферах, тощо. При цьому Україна продовжуватиме добросусідські відносини з Росією, іншими країнами Сходу.
Українські студенти мали б можливість отримувати другу освіту у вищих навчальних закладах країн — членах Євросоюзу, які видають Шенгенську візу. Мені подобається, що таким чином і українські студенти змогли б приїжджати до Європи. Не претендуючи на вичерпність викладених думок, джерел та інформації слід зазначити, що входження України до Європейського Союзу підвищить її міжнародний статус, покращить показники економічного розвитку, зміцнить стабільність держави.
Література
1. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: 11 кл.: Підручник. —К.: А.С.К., 2006. — 368с.
2. Володимир Посольський. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. — К.: Смолоскип, 2002. — 168с.
3. htt://www. europa. eu. int / / — Все про ЄС.
4. www. delurk. cec. eu. int.
5. Вибір остаточний і перегляду не підлягає /Урядовий кур’єр. — 2005. — №36. — С.3.
Заявка
на участь в районному конкурсі «Новітній інтелект нації»
Селецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів ім. О. Полонської
Учень: Буснюк Віталія Володимирівна
Місце навчання : Селецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
ім. О. Полонської
Домашня адреса: телефон: с. Чесний Хрест, вул. Кірова № 40 т. 0989068864
Тема дослідження: гуманітарна тематика « Моя програма дій щодо вступу України до Європейського Союзу»
21 жовтня 2013 р
Директор школи: В.М. МАЗУР