Проектна діяльність

Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів с. Селець

Володимир-Волинський район

Проектна діяльність як один із основних видів навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках історії

Підготував вчитель

історії і правознавства

Бігун Микола Миколайович

2013 рік

Відомості про автора

          Бігун Микола Миколайович – 1952 року народження, вчитель історії Селецької ЗОШ І-ІІ ступенів Володимир-Волинського району Волинської області. Стаж роботи 39 років, кваліфікація «вчитель вищої категорії», Старший вчитель.

Аннотація

            Методичні рекомендації розроблені на основі  досвіду провадження в практику навчання учнів історії методів, технологій і систем інноваційного навчання. Дані рекомендації складені на основі впровадження в навчальний процес методу проектного навчання. Вказана методика розрахована на роботу з учнями 8-9 класів.

Рецензія

                       Методика проектного навчання в значній мірі сприяє організації творчої діяльності учнів на уроці, вчить методам історичного дослідження, вмінням захистити своє судження, толерантного відношення до думок інших.

Цінним є те, що в процесі виконання проекту учні вчаться аналізувати історичні джерела, наукову, довідкову літературу, історичні схеми, таблиці, картографічний матеріал.

Схвалено на засіданні педагогічної ради. (Протокол засідання № 4 від215.02.2011 року)

ЗМІСТ:

1.     Вступ.

2.     Проектна діяльність як один із основних видів навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках історії

3.     Що повинен знати і вміти учень при вивченні історії

4.     Розробка план-конспектів до проекту по темі «Українські землі в першій половині 17 століття»

5.     Література

    Проектна діяльність як один із основних видів навчально-пізнавальної  діяльності учнів на уроках історії

                       Останнім часом органи управління освітою, методична служба, педагогічна преса орієнтують педагогічні колективи на систему професійної компетентності – особистісних можливостей вчителя, які дозволяють йому самостійно і ефективно реалізувати цілі педагогічного процесу. Педагогічна компетентність – це єдність теоретичної і практичної готовності вчителя до здійснення педагогічної діяльності на основі знання методологічних основ і категорій педагогіки, закономірностей соціалізації і розвитку особистості, суті, цілей і технологій навчання і виховання,законів вікового  анатомо-фізіологічного та психічного розвитку дітей. Зміст готовності вчителя до роботи виявляється в узагальненому вмінні педагогічно мислити, що передбачає наявність у педагога аналітичних, прогностичних, проектних та рефлективних умінь. Знання особливостей педагогічного процесу перетворює діяльність вчителя на педагогічну майстерність.

                       Слід відмітити,  що аналіз тенденцій  розвитку у галузі педагогіки свідчить  зростання вимог до педагогічного професіоналізму і особистих якостей педагога через проблеми ускладнення змісту освіти, організації творчої і дослідницької діяльності, ускладнення проблем виховання і необхідністю безперервним оволодінням новими технологіями навчання і виховання.

                       Українська педагогічна наука пропонує вчителям ряд засобів для реалізації цих глобальних педагогічних проблем – педагогічних  систем, методик, моделей, технологій, які об»єднанні в поняття інноваційного навчання і виховання.

                       Виходячи із проблематики школи ( «Проектування як один із основних видів компетентної діяльності вчителя та навчально-пізнавальної діяльності учнів»), планую елементи проектного навчання у курсі викладання історії та організації позакласної та позашкільної історико-краєзнавчої роботи. Детальний аналіз навчальних програм з історії дає можливість запланувати окремі теми для їх вивчення  методом проектів. Що дуже важливо, то тут слід врахувати ряд показників для дітей по вибраній темі:

-         рівень їх інформаційної забезпеченості;

-         Інтелектуальну підготовленість: розуміння завдань,здатність описати подію, планування роботи, інше;

-         Вольову підготовленість: взаємодія, бажання працювати, толерантне ставлення до думки інших;

-         Технологічну вмілість: пошук літератури, робота з джерелами, вміння складати план, тези, описи, вміння працювати з картою, інше.

       Вважаю, що важливим є те, що учнів слід попередньо підготовити до проектної діяльності: пояснити, які можуть бути проекти  за параметрами

( індивідуальні, колективні, змагальні,конкурсні), за часом ( короткі, тривалі), за характером діяльності ( мистецькі,науково-пошукові, інформаційні,ін.). Варто учням пояснити етапи роботи над проектом ( підготовчий, планування, дослідження, оформлення, захист), звернути увагу  на особливості виконання проектів на уроках історії. Враховуючи те, що учні не в повній мірі володіють навиками і вміннями продуктивно працювати над поставленими завданнями, пропоную їм допоміжний матеріал – збірку «Що повинен знати і вміти учень на уроках історії». Вважаю, що збірка таких матеріалів дає можливість активно формувати в дітей історичне мислення, оперувати історичними категоріями і поняттями, працювати з текстом, документом, картою, орієнтуватися в хронології, будувати гіпотези, оцінювати історичні явища і події, грамотно вести записи, тощо. Наприклад, при аналізі і оцінці історичних фактів і подій для встановлення причинно-наслідкових  зв»язків кожному учневі пропоную такий текст:

1.     Кожна історична подія є наслідком якоїсь причини.

                   Причина                    наслідок

2.     Наслідок одночасно може бути причиною іншого наслідку

 Причина 1---- наслідок 1= причина 2 ---- наслідок 2 = причина 3 і т.д.

3.     Одна причина може викликати кілька наслідків

 Причина              наслідок 1 + наслідок 2 + наслідок 3 і т.д.

Може бути навпаки: причина 1 + причина 2 + причина 3 = наслідок 

4.     Причинно-наслідкові зва»язки можна розглядати і з іншої позиції:

 Причина 1                   наслідок 1 = причина 2       наслідок 2

Зміни в                          зміни в соціальному           зміни в полі-

економічному              і національному                   тичному житті

житті                             житті    

        або характеристика історичного діяча:

1.     Згадайте:

-         Коли і в якій країні жив історичний діяч, якого ви маєте охарактеризувати.

-         В яких умовах формувалися його погляди

-         Інтереси якої соціальної групи виражає, якими були прагнення цієї людини.

2.     Коротко вкажіть:

-         Які ідей  і чому висував

-         Які засоби використовував для досягнення своїх цілей

3.     При допомозі допоміжної літератури визначте, які особисті якості мав історичний діяч? Чи підходять вони для вирішення поставлених цілей ?

4.     Яких результатів досяг історичний діяч. Оцініть їх ( позитивні і негативні). Чому вони стали можливі?

        Функція вчителя заключається в тому, щоб організувати творчу і продуктивну працю учнів протягом дії проекту, разом з тим допомогти учням знайти  необхідні джерела інформації, самому бути джерелом інформації, координувати весь процес проекту, вести консультативну роботу, підтримувати та заохочувати учнів до продуктивної праці.

            На початку навчального року пропоную учням теми до проектного виконання. Так  у 2010/2011 навчальному році разом з учнями 8-9 класів вирішено працювати над такими проектами:

                                             ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

                                         ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

               Виконано проект з учнями 8 класу по темі « Українські землі в першій половині 17 століття» (довготривалий)  та з учнями 9 класу по  темі

« Революції 1848-1849 років у Західній Європі» (короткотривалий). Дані проекти є інформаційні.

              Згідно календарного плану з 20.10.12  року учням 8 класу було запропоновано роботу над проектом по названій темі. Перший урок було присвячено обговоренню теми і завдань проекту та плануванню роботи. Ознайомлюю учнів зі змістом навчального матеріалу по темі та переліком державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Враховуючи кількість учнів у класі, групуємо і визначаємо ключові питання теми і відповідно формуємо необхідну кількість робочих груп. Важливим є вибір керівників груп, адже вони повинні володіти первними організаційними, методичними, лідерськими навиками. Чітко розмежовую діяльність учнів і діяльність вчителя. Знайомлю дітей з методом проектів, а також зі змістом проекту по даній темі, мотивую учнів, допомагаю сформувати мету і завдання проекту. Пропоную ключові питання до розгляду ( соціально-економічне становище, українське козацтво в першій половині 17 століття, церковне життя після унії та культурний розвиток у пер. пол.. 17 століття), допомагаю скласти загальний план дій, допомагаю визначити джерела інформації, форму оформлення, критерії якості роботи ( насиченість джерельним, довідковим, картографічним, ін.. матеріалом). Учні формують робочі групи, вибирають керівників, планують роботу, розподіляють завдання, визначають способи збору та аналізу інформації і її оформлення ( у даному випадку зведений реферат).  Важливим є визначення форми оцінки результатів діяльності по проекту. Найбільш оптимальною є така схема проектної діяльності учнів:

             На вивчення даної теми «Українські землі в пер. пол. 17 ст» у 8 класі згідно програми виділено 7 годин. Даний проект є довготривалий. Схема діяльності вчителя і учнів протягом цього часу  така:

                Подібним чином працювали учні 9 класу над питанням революцій 1848-1849 років у Західній Європі. Обмеження часом не дало бажаний результат. Дев»ятикласники зуміли визначити спільні риси революцій, елементи нового у суспільних відносинах ( демократизація суспільних стосунків, боротьба за політичні права, об»єднувальні і визвольні національні рухи), а  особливості революції у Франції, Австрії, німецьких та італійських землях розглянуто поверхово і відсутність інформації для аналізу не дало в повній мірі реалізувати визначені мету і завдання.

                Досвід роботи  свідчить про те, що проектне навчання – корисна альтернатива класно-урочній системі, але воно не повинне її витісняти,  а бути доповненням до інших видів прямого чи не прямого навчання, засобом прискорення особистісного розвитку дітей. Педагогічне спостереження за їх роботою по змісту проекту свідчить про те,  що методика проектної роботи спонукає учнів до активної і творчої роботи. Використовуючи допоміжні матеріали  учні в достатній мірі дають характеристику історичної ситуації, при цому використовують історичні карти, схеми, графіки, таблиці, біографічні дані, відчувають хід розвитку історичних подій, передбачають наслідки. Члени груп відчувають особисту відповідальність за доручену справу, тому під час роботи над проектом у класі панує ділова атмосфера, виникають дискусії, критичні зауваження, різноманітні поради, уточнення. Разом з тим слід зауважити, що не всі учні виявляють належну старанність у виконанні завдань і причиною цього є те, що вони не в повній мірі готові до самостійної роботи – окремі погано читають, інші не можуть провести історичний аналіз, деякі не мають належного інтелектуального рівня, вольової підготовленості та в технології виконання роботи. У проектній діяльності учні одержують нові якості – комунікабельність і оперативність, здатність до самостійного аналізу і певних висновків, праця в колективі стимулює їх до продуктивної і якісної праці. Приємно, коли учень свою відповідь починає словами « я так вважаю», « я переконаний в тому, що…», «я пропоную, тому що…», « ми дослідили і зробили висновок, що...», інше. Аналіз власної діяльності по проектній технології свідчить про те, що при організації такої роботи  діяльність учнів слід чітко структурувати, визначати схему підсумкової роботи, вміло поєднувати керівництво, спостереження, консультацію і корекцію дій учнів, активно сприяти їх творчій діяльності.

               Слід зазначити, що системне використання проектних технологій у великій мірі сприяє нагромадженню в кабінеті історії фактичного матеріалу по темах програми. Учні класу в процесі виконання проекту яскраво себе виражають, помітний сильний вплив дітей на слабовстигаючих учнів і, відповідно,  їх намагання повністю виконати поставлені завдання. Протягом всього проекту спостерігається активна  боротьба учнів за  високий бал і знайомство їх з Критеріями оцінювання дає можливість поставити їм об»єктивну оцінку.

                З питань історико-краєзнавчої роботи протягом останніх років для учнів школи ( в основному учнів 8-9 класів) були організовані довготривалі проекти з питань вивчення історії села, історії місцевого колгоспу, церкви, життя і діяльності видатних земляків, односельчан із складною долею, інше.

Підготовлено підсумкові матеріали: »Нарис з історії с. Селець», » З історії колективного господарювання»,» Святотроїцька церква с. Селець», »Цікаві особистості села». Найбільш тривалим по часу і об»ємним по змісту роботи є проект по вивченню біографії, наукової і релігійної діяльності  уродженки с. Селець доктора філософії, доктора фізико-математичних наук, доктора астрономії і богослов»я  Олени Іванівни Казімірчак-Полонської. Підготовлено опис життєвого шляху Олени Іванівни « Ви не згасли, зорі ясні», нагромаджено ряд фото і відеоматеріалів, проведено зустріч учнів з колегами і близькими вченого, в даний час проводиться обробка матеріалів для шкільного музею.

                Досвід організації позакласної роботи по проектах свідчить про те, що така робота є найбільш продуктивною і колоритною в тому розумінні, що учасники проекту вчаться вступати у різноманітні відносини з людьми – вести бесіду, брати інтерв»ю, знаходити нові імена, описувати людей, виражати своє ставлення  до них.  Діти у своїх діях стають комунікабельними, вони вміють визначати основні і другорядні проблеми, мету своїх дій та методи їх реалізації. Виховується життєва активність і громадянська позиція. Проте у такій роботі посилюється організаційна, корекційна та консультативна роль педагога, важливим є постійне спостереження за діями учнів, вчасна допомога.

                В ході роботи по методу проектів для себе, як педагога, зробив певні висновки:

- на уроках історії максимум уваги приділяти навчанню дітей технологіям історичного дослідження;

- попередньо вирішувати проблему довідкової, джерельної, іншої літератури

  (для сільської школи  -  це гостре питання);

- учні використовують інформацію з інтернету. Бездумне, не аналізоване «скачування» ради кількості рефератів, довідок користі не приносить;

- багато інформації для аналізу дає художня література. Проте діти дуже мало читають, не знають письменників, які писали на історичну тематику, тому їх доповіді не мають емоційного, художнього змісту і барвистого оформлення;

- потребує вдосконалення оформлення учнівських робіт, особливо таблиць, графіків, схем, ін.;

- увага дітей зосереджується власне на своїх питаннях, тому вони не уважно слухають доповідачів і вважають, що це не їх  проблема дискутувати по темі іншої групи;

- при презентації багато учнів хвилюється і  не може заволодіти увагою аудиторії.

               Спостерігаючи за роботою класу під час виконання проекту я, як вчитель, побачив трохи інших дітей: ініціативних, старанних, відповідальних, самостійних – ті риси, які ми в них виховуємо у щоденній праці.